Міністерство освіти і науки молоді та спорту України Національного університету водного господарства та природокористування Кафедра філософії Контрольна робота з курсу «Культурологія» Варіант 19  Зміст Масова культура як культурно-історичний феномен ХХ ст. Г’юм Д. «Про походження справедливості і власності». Визначити поняття: анімізм, класицизм, постмодернізм, «золоте правило моралі», вербальна комунікація, твір мистецтва. Тести Хто започаткував процеси Реформації : а) Томас Мюнцер б) Мартін Лютер в) Жан Кельвін г) Петрарка 4.2 Наука про становлення чуттєвої культури людини – це: а) філософія б) етика в) естетика г) культурологія Масова культура як культурно-історичний феномен ХХ ст. Культура — це дзеркало, в якому відбивається людина в усій повноті своїх дій, прагнень, вчинків, почуттів. Якщо ж говорити про сучасність, важко навіть передати, що б відбило уявне дзеркало людської культури. Як в страшній, проте реалістичній казці, сучасна людина як житель королівства кривих дзеркал постала б перед ним в усій потворності, кричущій викривленості традицій, норм, орієнтирів. Але, якщо в казці герой розбиває своє криве дзеркало, людина XXI століття лише намагається зазирнути в той образ, який спливає на скляній поверхні. Сучасна людина вже розуміє, що там, в задзеркаллі, власна постать їй не подобається. Але до радикальних дій щодо зміни ситуації вона поки ще не перейшла, адже не знає в якому напрямку рухатися... Культуру слід розглядати як багатовимірну систему, що вибудовується через функціонування певних історичних типів з їх оригінальними характерними ознаками, принципами, механізмами. Кожний культурний історичний тип розгортається як складно організований процес, в межах якого функціонують різноманітні, контрастні, часом протилежні явища. Так, одним з визначальних смислових векторів сучасної культури виступає співіснування таких культурних феноменів протилежного звучання, як масова та елітарна культури. Вони не тільки уособили актуальне для європейської людини коло культурних проблем початку XX століття, але й фундаментально вплинули на сучасну культурну ситуацію, яка характеризується пошуками шляхів подолання розриву між елітарною та масовою культурами, традиціями і новацією, Заходом і Сходом, розгортанням «багатовимірного діалогу» , що уособлює спосіб існування культури і людини в культурі. Крім того, необхідно зважити на те, що симптоматичною прикметою сучасності видається необхідність поєднати зусилля всього людства перед лицем глобальних проблем. За численними прогнозами, саме в масштабній взаємодії на всіх рівнях життєдіяльності і простежується спосіб подолання роз'єднаності окремих людей та світової спільноти в цілому. У контексті заявленої проблеми вкрай необхідним напрямком виступає вивчення саме масової культури як соціального феномену XX століття, аналіз та виокремлення деяких характерних ознак якого і є метою нашої роботи. Проблема масової культури залишається не тільки актуальною проблемою сучасності, але й за рівнем своєї значущості і поширення в сучасному світі може істотно впливати на культурну ситуацію майбутнього. Витоки формування проблеми масової культури слід шукати у XVIII столітті, коли Гете і Шиллер вперше використали термін «масова культура та масове мистецтво». В XIX столітті над проблемою масової культури одним з перших почав розмірковувати Ніцше, який гостро звинувачував свого колишнього кумира Вагнера в потрафлянні масовому смаку. Вагомого звучання проблема масової культури набула в XX столітті, коли в 20-х роках Ортега-і-Гасет, усвідомивши неминучу загрозу, обрушився з критикою на масове мистецтво. З XX століття феномен масової культури досить широко аналізується в літературі, його різноманітні аспекти вивчають філософи, соціологи, культурологи, мистецтвознавці. А...